ФАНТОМНИЙ БІЛЬНі, піснярем мене ви не зовіть:
Я — горевісник згубленого краю.
Під гуркіт незбагненних лихоліть
Я нашу землю страчену співаю.
читать дальшеЯ пригортаю смуток до грудей
І пропускаю через серця рану
Фантомний біль розгублених людей,
Розвіяних, як попіл серед лану.
Фантомний біль відтятої землі;
Фантомний біль сплюндрованої долі..
Шукай, Вкраїно, у нічній імлі
Свою частинку в замкненому колі.
Фантомний біль... Плач, Україно, плач!
Вогнем тобі пече поліська рана,
Бо знов весна — безпам'ятна неначе —
В жалобі, а немов до шлюбу вбрана.
Земля моя! Народе мій, пробач,
Коли ще не всього себе віддав я...
Не стримуй сліз, моя Вкраїно, плач!
Фантомний біль живе в тобі віддавна.
(с) Шовкошитний В.Ф. Тяжкий хрест: Вибране, вірші і проза. – К., 1996.